Освещена проблема феноменологии истории в аспекте трансформации основания логики истории и культуры, субстанциального противоречия феноменологии духа и науки логики, а также антиномичных пределов логического, волевого и чувственного пространства становления человека. В контексте проблемы логических оснований современной дезинтеграции культуры рассмотрены новые аспекты превращенных форм и их современных трансценденций в пространстве взаимоопосредствований противоречий феноменологических явлений культуры.

Розглянуто питання філософського вчення про матерію, походження свідомості, описано форми суспільної свідомості, розкрито їх сутність. Проаналізовано закони діалектики, категорійний зміст теорії пізнання.

Рассмотрены вопросы философского учения о материи, происхождения сознания, приведены описания форм общественного сознания, освещена их сущность. Проанализированы законы диалектики, содержание категорий теории познания.

Висвітлено проблеми східноєвропейської філософії ХХ ст. на основі аналізу концепцій румунських філософів К. Нойки та Е. Чорана. Розкрито феноменологічні, психологічні, логіко-культурні, естетичні проблеми румунської філософії.

Освещены проблемы восточноевропейской философии ХХ в. на основе анализа концепций румынских философов К. Нойки и Э. Чорана. Раскрыты феноменологические, психологические, логико-культурные, эстетические проблемы румынской философии.

Проаналізовано зміни сутності науки як системи та наукового пізнання, викликані сучасними реаліями, взаємодію їх з іншими формами суспільної свідомості та суспільного буття (три логічні ситуації суперечності науки та історії, взаємообумовленість та взаємотрансформація останніх, особиста феноменологія науковця як форма індивідуалізації сенсу історії тощо).

Визначено зміст і напрями практичного розв'язання проблем фундаментальних взаємоопосередкувань логіки історії у становленні ідеальних і практичних імперативів культури. Визначено простір розв'язання даних проблем на підставі використання соціального виміру взаємотрансформацій ідеальної та матеріальної форм культури у контексті подолання дуалізму сутності й трансформації основи історії для обгрунтування принципу культурного саморозвитку людини. Дані рішення одержано на підставі категорійного розкодування становлення, цивілізаційних і соціокультурних опосередкувань сходження всезагального до теоретичної форми розвитку, подолання феномену перетворених і спустошених форм у вимірах естетики потворного, теоретичних хвороб духу, логічної замкненості становлення. Розкрито субстанційну природу моністичної основи історії та її імперативи у контексті взаємотрансформації культур і встановлення культурної дійсності історії.

Розглянуто основні напрями, течії та школи в історії класичної філософії та в сучасній некласичній філософії. Розкрито питання діалектики онтології та гносеології у філософській картині світу. Висвітлено проблеми генезису форм суспільної свідомості та місця філософії у ній. Показано особливості співвідношення логіки історії, філософії історії та історії філософії. Увагу приділено суперечностям чуттєвого рівня пізнання, феноменологічним і соціокультурним особливостям становлення самосвідомості людини.

Освещены теоретические, методологические, исторические и искусствоведческие аспекты эстетики безобразного (ЭБ) немецкого философа К. Розенкранца (1805 - 1879 гг.). Определены место ЭБ в логике истории (ЛИ), феноменологические разломы и онтологическая деструкция в современном искусстве, отчужденная отрицательность безобразного в контексте ЛИ, природа и место превращенных форм в ЭБ, негативная феноменология искусства в регрессивном времени, современные трансфузии художественного отражения.

Раскрыты методологические проблемы выведения общественного времени. Проанализированы проблемы теории развития и развития теории в кризисное время. Описаны трансфузии общественного времени в генезисе денежных систем. Рассмотрено культурное самоопределение времени и пространства истории. Изложены трансгрессии времени в логической замкнутости становления. Исследованы степень и границы основания в синхронности современной истории. Рассмотрено время мира в контексте логики возникновения и разрешения противоречий истории.

Розглянуто актуальну проблему визначення основних етапів перетворення культури з абстрактної форми у спосіб життєдіяльності суспільства та реальної людини. Проаналізовано суперечності, які виникають у визначенні "предметного простору" дослідження культури. Обгрунтовано необхідність встановлення критерію, за допомогою якого можна знайти код для "розшифрування" фундаментального змісту трансформацій культури в історії. Розглянуто сучасні проблеми методології дослідження феноменології культури, зокрема, щодо визначення сутності та правомірності вживання даного поняття.

Рассмотрена актуальная проблема определения основных этапов преобразования культуры из абстрактной формы в способ жизнедеятельности общества и реального человека. Проанализированы противоречия, возникающие в определении "предметного пространства" исследования культуры. Обоснована необходимость установления критерия, с помощью которого можна найти код для "расшифровки" фундаментального содержания трансформаций культуры в истории. Рассмотрены современные проблемы методологии исследования феноменологии культуры, в частности, относительно определения сущности и правомерности использования данного понятия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю73(0)3

Рубрики:

Історія етики

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ